В 1536 роцi король Сигізмунд І презентував Кременець своїй дружині міланського походження Боні Сфорці д'Арагона (вона народилася 2 лютого 1494 року, у місті Виджевано,поблизу Мілана) як весільний подарунок. Вона укріпила замок, запровадила в місті систему податків. І місто в цей період було досить прогресивним. Можливо, тому, що правила королева містом через своїх старост і майже тут не жила. Але хоч історики сперечаються про те, чи ступала тут її нога взагалі, місцеве населення розповідає про неї чимало страшних легенд.

Королеву називають українським Дракулою. Прагнучи вічної юності, вона нібито купалася в людській крові. Причому тільки в крові незайманих дівчат. В одній із башт замку замість перекриття була решітка з гострими шипами. Бона стояла під цим "ситом", а зверху на нього кидали дівчину. Так було вбито близько 300 дівчат. А ще розповідають, що королева любила крутити романи. І поки її чоловік, набагато старший за неї, керував країною, вона спокусила мало не весь офіцерський склад Кременця. Коли Сигізмунд дізнався про це, то наказав стратити всіх офіцерів. Дружині, щоправда, вдалося випросити помилування для третього, дев'ятого й двадцять сьомого...- тепер на кременеччині 3-й, 7-й та 21-й тости - "за кохання!".

Говорять, що королева Бона, яка нібито їхала з гори на гору мостом, натягнутим на шкіряному мотузку, впала, але не розбилася, і, як мовиться в польській літературі, на порятунок їй з'явився святий патрон Антоній. Через цей випадок, вона дала наказ будувати церкву св. францисканців і костьол. Бона мала двох синів і чотирьох дочок, завдяки шлюбам яких бажала владарювати у Європі. Їй вдалося непогано "прилаштувати" дочок. Ізабелла стала королевою Угорщини, Софія -- герцогинею Брауншвейг-Вольфенбюттельською, Катерина - королевою Швеції, а Анна Ягеллонка вийшла заміж за князя Семигороддя Стефана Баторія, який і став у 1576 роцi королем Речі Посполитої. Чоловік Бони помер у 1548 року. І ось старший син Сигізмунд II Август вирішив поквитатися з матір'ю і за батькову ганьбу, і за смерть коханої - Барбари Радзивілл. За нез'ясованих обставин невістка майже відразу по весіллі померла (вважають, що її отруїла Бона). Син заборонив королеві-матері виїжджати з держави - боявся втратити величезні маєтності. Лише підписавши дарчі папери на Сигізмунда II Августа й зібравши купу майна та грошей (з самого Кременця вивезли декілька тисяч підвід), ця владна пані повернулася до родового князівства Барі на півдні Італії.

Трохи більше року Бона Сфорца д'Арагона прожила на батьківщині й була, швидше за все, отруєна власним лікарем, підкупленим іспанським королем Філіппом II. Чому так сталося? Вивізши частину скарбниці чоловіка, Бона необачно позичила Габсбургам 420000 золотих - дукатів. Фантастична сума, як на той час!